Глава 3

Настав новий рік. Свято закінчувалося. Але ніхто не квапився знімати святкові прикраси з вулиць. Всім  ще кортіло побути у "казці".
Був ранок. У сім'ї Тенкінсів знову почалися сірі будні. Тато, як завжди йшов до королівської майстерні, король йому дав нове завдання, змайструвати величезний стіл для обідньої зали, тому що старий(стіл мається на увазі) уже почав ламатися.
Дружина тесляра зранку почала займатися прибиранням. Все ж таки один вихідний на два тижні. Але її не покидала думка "З ким  розмовляло її дитя?". Ростон також уже прокинувся, поснідав і почав просити матір щоб вона пустила його на прогулянку(в нього були зимові канікули). Жінка здивувалася, тому що у хлопця не було друзів, з ким тоді йти гуляти? Але вона згадала, що хлопцю хтось наказав знайти "заклятий ключ", і вирішила відпустити малого, а самій прослідкувати за ним.
- Добре! можеш іти.
- Дякую.
- Тільки не затримуйся.
- Обов'язково.
Доброта хлопця та його замкнутість дивувала всіх. І його батьків також.
 Щойно Ростон покинув дім мати одразу виглянула у вікно, і була просто шокована(ну я трохи перебільшив) у її сина є друг(а можливо і не друг). Жінка просто побачила, що її син розмовляє з не знайомим для неї підлітком. Він з Ростоном про щось розмовляли, і почали йти в напрямок лісу. Місіс Тенкінс захотіла піти за ними, але до неї в гості прийшла її найкраща подруга і всі її плани "накрилися мідним тазом"