Чим я можу бути корисним у своїй країні?

Я проживаю в одній з найпрекрасніших країн світу це Україна. Та розмовляю наймилозвучнішою мовою яка тільки є на землі, Українською. Я пишаюся тим що я народився в цій країні
і вважаю себе патріотом своєї держави.
Але це просто слова... І іноді я задаю собі питання: " А чим я можу бути корисним своїй Батьківщині? Чим я можу допомогти землі яка мене взростила?" На данний момент коли я пишу цей твір в моїй країні виникло скрутне становище. Влада проти людей і люди проти влади. І тому я буду роздумавати над данним питанням саме в цей тяжкий для моєї держави час.
На Євромайдані в місті Києві проходить мітинг (мирна демонстрація) "За ЄС". Там люди стоять близько місяця, люди з усіх куточків україни зібралися в столиці щоб відстоювати своє конституційне право обирати, відстоювати спільні інтереси ледве не усієї України. На цьому місті вже виникло наметове містечко, також навколо вони побудували барикади щоб не давати можливостям правоохороним органам їх розігнати (таке уже відбувалося, і не тільки розганяли а й били до крові). Основне гасло яке там звучить це "УКРАЇНА ЦЕ ЄВРОПА".
Я піддержую інтереси свого народу. А чим я їм можу допомогти?. Це питання повинен задати собі кожен хто є патріотом Української Держави. Адже хто допоможе тим хто зараз марзне на майдані??? Але все таки є не байдужі і їх чи мало. Ні що так не зближує народ як спільна біда. Тому на данний момент ми бачимо як багато охочих допомогти мітингуючим. Хтось збирає пожертви небайдужих людей, хтось збирає одяг, іжу, воду, дрова. І за рахунок цього люди на Євромайдані ще досі стоять, завдяки своєму сильному духом народу, який не кине у біді.

Саме так ми зараз допоможемо своїй країні, якщо ми вистоємо до кінця і відстоємо свої інтереси, ми доведемо що "Українському роду нема переводу"!
Автор: Антон Силка http://vk.com/antoxa4971096

Байка Півень та Ворона

Якось до Півня в гості прийшла Ворона. Коли вона ввійшла, він ввічливо привітався:
- Доброго Вечору!
- Прівєт. - невічливо відповіла вона.
Та щей не питаючи дозволу господаря будинку нахабно увійшла, та почала критикувати дім Півня.
- Шо ета у тебе пол скріпіт? І чо ета там за малюнак вісіт? Да і ета чай мені прінесі.
Такого звичайно він не очікував, але був вихованим та запитав:
- Вам який більш до вподоби: чорний чи зелений?
- Шо ета ти по хохольскі разгаваріваєш? Та ладно не важліво, чорного несі.
- Скільки ложок цукру додати в чай?
- Двє давай! А і ето я бачила в тебе в халадільніку торт є, несі його я їсти хачу.
В середені у Півня був "хаос". Цого дивувало, як можна так не любити рідну мову? Та так нахабно себе вести. Але він вирішив бути чемним та поділитися шматочком торту.
- Ета я була толька шо у свяєй падруги так у неї стока бабла. А муж у ней какой багатий. Тока правда говорят шо він додому позна пріхадіт, я думаю у него...
- ТАК! СТОП! ДОСИТЬ З МЕНЕ! Я звичайно усе розумію, але це вже занадто. В моєму домі ніколи не ведуться плітки - це по-перше. По-друге, як так можна ставитися до рідної мови? І по третє, ти не виховане і нахабне створіння! Вимітайся з мого дому!

Вибачте!

Я щиро прошу вибачення за те що я не виложував записів на блог! Просто у мене не було натхнення та часу що небудь писати! Тому на рахунок Містичних Пригод Ростона, я не знаю коли буде 6 глава тому що в мене немає натхнення її писати! Але я написав оду невеличку байку і скоро її викладу!

Відгук читача!

Мені подобається цей блог, тому що історія про Ростона дуже крута, та взагалі ті записи які є на блозі приємно читати..На мою думку ця історія для дітей 6-12 років, буде дуже, дуже цікава..та й і деякі дорослі також можуть почитати цю історію, думаю вона їм сподобається. Хммм..я сподіваюся що далі, історія про Ростона буде розвиватися, і залишатися такою цікавою, як і зараз, але я думаю що не потрібно забувати, про інтриги, щоб заохотити інших читачів!! 
Тому розвивай цю історію, можливо колись вона буде дуже відома!

Відгук написала Оля Бєдовська, ссилка на профіль в ВК: http://vk.com/o.bedovska

6 Глави сьогдні не буде((

Любі друзі! Нажаль сьогодні ви не зможете прочитати 6 главу. Тому що я маю проблеми зі здоров'ям. І тому мені важко її вигадати та написати. Якщо із моїм здоров'ям завтра буде все добре можливо я її викладу.

Мої вподобання

Привіт! Сьогодні я мав змогу подивитися нові серії свого улюбленого серіалу "Стрела". Нарешті я дочекався 2 сезону. Зняли круто. Сюжет ще більш захоплюючий. Нажаль вийшло лише дві серіі. Але я не засмучуюсь. Буду чекати наступних серій. А ви чекайте наступної глави Містичних пригод Ростона. Вони теж будуть не менш захоплюючими. Завтра повина вийти 6 глава.(Я постараюсь)


Для тих кому цікаво ось ссика на 2 сезон: http://www.ex.ua/73267455?r=1988

А для тих хто взагалі його не бачив рекомендую подивитися. Ось ссилка на 1 сезон: http://www.ex.ua/17906048?r=1988

Група в ВК!!!

Доброго вам часу доби! Я просто хочу повідомити, що у нас з'явилася группа  в Вконтакті.
Так що ви можете там також побачити те що і на блозі! Але в Группу повідомлення будуть викидатися на 12 годин пізніше!

З повагою ваш письменик.

Ссилка на группу: http://vk.com/club60058308

Глава 5

- Де ми?- запитав Ростон.
- Не можу знати.- перелякано відповів Гордон.
- Дивись!!! Там щось мерехтить. Можливо там вихід.- сказав Ростон
- Ходімо.
 Хлопці встали, витрусили всю грязюку яка на них впала, та почали обережно йти. Але то світло яке вони побачили було нажаль не сонце, то був простий смолоскип. Друзі не засмучувались, що то був лише смолоским вони вирішили йти  далі і побачили ще один факел і вирішили знайти по ним вихід з підземелля. Вони так бродили около години але нічого не знайшли. І раптом вони почули якісь голоса. Хтось почав наближатися. Вони почали гукати на допомогу. Це був гном. Він жив у печерах та рідко виходив  з них. Всі разом пішли до його дому. Він їх пригостив солодким та чаєм. І почав запитувати у них хто вони? звідки? та як сюди потрапили.
- Я Гордон.- відповів хлопець. - А це наша єдина надія яка допоможе переправити заклятий ключ до нашого світу.
- Ви знайомі?- здивовано запитав Ростон.
- Ні але ми з однією метою тут, це помітно по нашим татуюваням на шиї. - сказав гном.- І мабуть ви і гадки не маєте де його шукати?
- Нажаль так воно і є. - сумно зітхнув Гордон.
- Не має чого сумувати. Наш господар дав мені вказівку де потрібно почати пошуки.
- Де саме?
- А це я тобі скажу на одинці.- відповів Гордону гном.
- Чому мені не можна цього знати? Я ж одни з вас.- сказав Ростон.
- Поки ні. Тобі ще потрібно ключ переправити тоді наш хазяїн прийме тебе до нашого царства, а поки ти звичайний смертний.

Коли чекати слідуючу главу?

                                               Любі Друзі! 

Я не знаю чи сьогодні вийде п'ята глава! Тому що почалася школа і мені важко за всім встигнути. Тому не сумуйте якщо сьогодні не буде нової глави! Але я все таки постараюсь її викласти. Можливо дещо пізно але постараюсь!

Як я пишу?

Привіт! Можливо комусь цікаво як я пишу? Хочу сказати, що в мене готових розділів немає. Заготовок також. Я просто сідаю за ком'ютер та починаю творити! Думки приходять самі. Або ж, коли я маю щось робити, наприклад збігати до магазину, чи щось допомогти(де не потрібно розумово навантажуватись) я починаю вигадувати, що буде далі. Ось так я пишу))).

Що ще буде!

Любі Друзі! Я вважаю, що на мій блог потрібно додати трішки гумору та різних цікавинок! Тому

МІСТИЧНІ ПРИГОДИ РОСТОНА

будуть виходити один раз на два дні! Тому що для мене трішки важко кожного дня викладати новий розділ.

Глава 4

- Куди ми йдемо? Та хто ти такий?- запитав у незнайомця Ростон.
- Я Гордон. Мене відправив мій господар, допомогти тобі в пошуках цього артефакту. Ще він попросив наглянути за тобою. - відповів він.
- Чому вони вибрали саме мене?
- Мої пани побачили в тобі щось незвичайне, щось що відрізняє тебе від всіх.
- Що саме?- запитар хлопець.
- Я такою інформацією не володію. Але знаю одне напевно, тільки тобі дано знайти ключ та тільки ти зможеш переправити його до нашого світу.
- А що господар мав на увазі коли сказав, що в мені живе дух?
- Який дух він не уточнював ?
- Ні я не встиг його дослухати, бо почув шо хтось наближається до горища.
- Не можу знати. будемо сподіватися що це дух Голдохів.- сумно зітхнув Гордон.
- Що ще за Голдохи?- був здивований Ростон.
- Це...
 І тут зненацька затрусилася земля, листя з дерев почало падати, і хлопці почали провалюватися в грунт.
 Був вечір. Місіс Тенкінс почала хвилюватися де її хлопчик. Батько вже повернувся з роботи дуже стомлений. І був приголомшений почутою новиною. Вони вирішили не гаючи часу відправитись на пошуки свого дитя.
 Погода тоді була не дуже сприятлива для пошуків, можливо навіть не хотіла(погода) щоб Ростона шукали.
Що я можу сказати точно це те, що до хлопця не байдуще ставилася доля. В поганому сенсі. 

Глава 3

Настав новий рік. Свято закінчувалося. Але ніхто не квапився знімати святкові прикраси з вулиць. Всім  ще кортіло побути у "казці".
Був ранок. У сім'ї Тенкінсів знову почалися сірі будні. Тато, як завжди йшов до королівської майстерні, король йому дав нове завдання, змайструвати величезний стіл для обідньої зали, тому що старий(стіл мається на увазі) уже почав ламатися.
Дружина тесляра зранку почала займатися прибиранням. Все ж таки один вихідний на два тижні. Але її не покидала думка "З ким  розмовляло її дитя?". Ростон також уже прокинувся, поснідав і почав просити матір щоб вона пустила його на прогулянку(в нього були зимові канікули). Жінка здивувалася, тому що у хлопця не було друзів, з ким тоді йти гуляти? Але вона згадала, що хлопцю хтось наказав знайти "заклятий ключ", і вирішила відпустити малого, а самій прослідкувати за ним.
- Добре! можеш іти.
- Дякую.
- Тільки не затримуйся.
- Обов'язково.
Доброта хлопця та його замкнутість дивувала всіх. І його батьків також.
 Щойно Ростон покинув дім мати одразу виглянула у вікно, і була просто шокована(ну я трохи перебільшив) у її сина є друг(а можливо і не друг). Жінка просто побачила, що її син розмовляє з не знайомим для неї підлітком. Він з Ростоном про щось розмовляли, і почали йти в напрямок лісу. Місіс Тенкінс захотіла піти за ними, але до неї в гості прийшла її найкраща подруга і всі її плани "накрилися мідним тазом"

Глава 2

Була перед новорічна ніч! На вулиці скрізь розвішані різнокольрові, блискучі гірлянди. В кожній хаті було видно прикрашану іграшками та цукерками ялинку! На дворі люди не припиняли співати різні новорічні пісні. Усі були в перед новорічному настрої. 

Теж саме відбувалося в сім'ї Ростона. В вечері мати готувала смачну індичку, а тато ще не повертався з роботи. Ростон в цей час йшов додому з крамнички  (матір його відправляла за спеціями). Хлопець віддавши мамі торбу з продуктами чим дуж побіг на горище. 

Тато повернувшись приніс з собою маленьке, миленьке цуцення. Це все що бідний тесляр міг подарувати родині.
Настав час вечері, але Ростон знаходився ще на горищі! Матір вирішила покликати його. Вона тихенько постукала по дверці, що ледве було чути цей стук. Двері трішки привідкрились, і звідти доносився чийсь шиплячий бридкий голос. Жінка одразу зрозуміла що це не  її син, але вона лише чула і не бачила цілої картини. Цей бридкий голос розповідав про якийсь "заклятий ключ", що хлопець повинен знайти його та принести на горище. Коли вона почула що хтось наближаеться то хутко побігла до столу. Це спустився Ростон. мати була у повному шоці, але вона не наважилася поговорити про це у такий святковий день.

                                            Пригоди Ростона

                                             Глава 1

 Одного разу, в невеликому містечку родився хлопчик! Його йменували Ростон! Жив він у бідній сім'ї! Батько був тесляром при королівському дворі а мати швачкою, теж при королі! Ви запитаєте: "Чому ж вони бідували?". Дам я відповідь на це питання. Просто ті часи були не легкі. Криза в країні панувала. Навіть герцоги та графи на силу зводили кінці з кінцями. Буржуазія теж зазнала значних втрат. Що ж уже казати про швачку та тесляра.

 Ростон Тенкінс(таке було в нього прізвище), ріс розумним та слухняним хлопцем навіть на мою думку занадто. Все що не накажи все виконає. Але він не мав друзів. Був дещо відлюдькуватим хлопцем. Ніколи не знаходив спільної мови з ровесниками. І вчителі з ним не дуже ладили. В цьому хлопці таїлося щось.

 Він ніколи не цікавився тим чим цікавились хлопці в його віці(до речі йому 12 років). Ростон по вечорам залазив на горище свого  будинку і закривався там. Ніхто не знав чим він там займаеться. Але кожного разу повертаючись з відти  настрій його погіршувався! 

Привіт! Це мій блог)) Тут буде багато цікавого! Новини та різні казки і історії!