Лист відгук на поезію Лесі Українки

Привіт тобі дорога Леся! Як твої справи? Як себе почуваєш? Взагалі, як життя?

Мене звуть Антон, і я з Бердичева. Вирішив написати тобі листа. Мабуть ти здивована тим, що якийсь незнайомець тобі пише.

Мене дуже зацікавив один із твоїх віршів – це «Contra spem spero». Нам якраз його в школі задавали вчити на пам’ять. Можливо ти не знаєш цього, але по всій Україні твою поезію вчать на пам’ять школярі. Так от, щодо поезії. Що тебе надихнуло на її створення? Що саме ти хотіла нам донести? Особисто я бачу в ньому, якийсь такий дух бунтарства, прагнення чогось більшого. Особливо ці рядки мені запам’ятались найбільше:

«Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!»

Ми коли проходили твою біографію, то дізналися, що ти була тяжка хвора, бідненька, як я тобі співчуваю, більшу частину життя прожити в муках. Але прочитавши твою поезію, одразу бачиш, що ти не збиралася з цим миритися, ти готова була йти на все:

«Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать»

В наш час твій твір може бути в нагоді багатьом людям зі схожими проблемами.

Чекаю листа від тебе!

З Повагою учень 10 класу Силка Антон!